Сьогодні: 24 квітня 2017, 22:19




Відповісти  [ 5 повідомлень ] 
 Загадкові здібності людей 
Автор Повідомлення
Адміністратор

З нами з: 19 травня 2009, 01:31
Повідомлень: 810
Звідки: Україна
Повідомлення Загадкові здібності людей
Зображення

На перший погляд, це найзвичайніші люди. Але не зовсім. Одні здатні місяцями добровільно піддавати себе тортурам, інші - роками не спати, при цьому примудрившись обернути час назад і помолодіти, треті спокійно входять в клітку із зміями, четверті спалюють дотла все, що попадеться їм на дорозі, а в п'ятих замість сліз з очей падають коштовні камені! Хто ж вони такі і хто наділив їх загадковими здібностями?

Йог з індійського міста Бхопала Раві Варанаси 87 днів провисів на восьми гаках, зачеплених у шкіру спини і ніг. Гаки були підвішані до щаблини дерев'яної споруди на висоті 1 м над землею. Під час «великого висіння» Варанаси розмовляв з публікою і приймав їжу - правда, у вельми помірних кількостях. Три місяці опісля Раві як ні в чому не бувало відчепився, встав на ноги і почав виконувати гімнастику. Лікар, що спостерігав за ним весь цей час, засвідчив, що йог знаходиться у відмінній фізичній формі.

Вічно безсонний

Житель Мінська Яків Цеперовіч в 26-річному віці пережив клінічну смерть. З тих пір з молодою людиною стало відбуватися щось дивне. Він зовсім перестав спати. Пробував приймати снодійне, але воно не діяло. Чоловікові здавалося, що час перетворився на один суцільний день, який тягнеться нескінченно. Більш того - він перестав старіти! У 43 роки чоловік виглядав точно так, як і в 26, коли пережив «друге народження».

Людина-пожежа

У 1927 р. в США на прийом у доктора Л. Вудмана прийшла чорношкіра молода людина на прізвище Андервуд. За словами пацієнта, його мучила дивна недуга. Симптоми цієї хвороби він тут же продемонстрував ескулапові: узяв звичайну носову хустку і, щільно притиснувши до рота, почав дихати через неї. Через декілька секунд хустка запалала і на очах у здивованого лікаря згоріла дотла. Так само Андервуд підпалював сухе листя. Ретельний огляд повністю унеможливив шахрайства з його боку. «Хворий» скаржився, що вимушений стримувати своє дихання: варто було вдихнути повітря повними грудьми, а потім видихнути, як предмети, що знаходяться поблизу, спалахували.
Андервуда помістили в клініку на обстеження. Але жодного пояснення феномену медики так і не знайшли.

Повелитель змій

Індус Сингх Абу прославився тим, що на нього не діє зміїна отрута. Працюючи доглядачем тераріума, він одного дня став жертвою укусу кобри. Але, на своє здивування, виявив, що отрута не нанесла жодної шкоди його здоров'ю - Сингх не відчував навіть легкого болю. Тоді він спеціально змусив гюрзу укусити себе. Той же результат! Незабаром Абу став заробляти на життя прилюдними виступами. Він майже голим входив в скляний тераріум, що кишів отруйними гадами. Рептилії кусали його собі на втіху, але Сингх не звертав на них жодної уваги, знаючи, що володіє повним імунітетом до зміїної отрути.
Коли медики узяли у нього кров на аналіз, то виявили цікавий феномен - отрута просто розчинялася в ній, перетворюючись на живильний компонент. Більш того - за своїм складом кров Сингха Абу значно відрізнялася від крові звичайних людей, що привело учених у велике замішання. Дехто навіть висловив думку, що «повелитель змій» має позаземне походження. Як би там не було, але дивні властивості організму Абу так і залишилися загадкою для дослідників.

«Діамантова» дівчина

Мешканка Північної Африки на ім'я Ханума по праву заслужила на звання «діамантової». З раннього дитинства Ханума ніколи не плакала. Вперше це сталося, коли вона допомагала матері чистити цибулю. Батьки буквально втратили дар мови: з очей дівчинки замість сліз посипалися тверді кристали! Африканці - люди забобонні. Побоюючись, що Ханумою заволодів диявол, рідні спочатку тримали цю історію в таємниці.
Батько Хануми, ювелір по професії, дослідивши кристали, що випали з очей дочки, виявив, що вони дивно прозорі і дуже схожі на алмази. Тоді він почав їх огранювати і виготовляти прикраси, які йшли у покупців нарозхват.
Якось один з клієнтів вирішив віддати дивний «камінчик» на експертизу. З'ясувалося, що «діамант» органічного походження. Так Ханумою зацікавилися учені. Проте таємницю її твердих сліз розкрити так і не змогли.

За матеріалами: paranormal-news.ru

_________________
З повагою, Андрій.

anomaly.pp.ua
ufology-news.com


06 червня 2009, 20:17
Профіль WWW
Читач

З нами з: 11 червня 2009, 01:10
Повідомлень: 3
Повідомлення Re: Загадкові здібності людей.
Цитата:
Федір Нестерчук 20 років не може заснути
65-річний житель міста Камінь-Каширський Волинської області Федір Нестерчук останні 20 років лягає в ліжко в окулярах. Не спати, а полежати і почитати.

— Спочатку мене це не беспокоїло, доки не вичитав, що людина без сну може прожити трохи більше тижня. Менше, ніж без їжі, — каже Федір Микитович. — Отоді побіг у лікарню.

Однак медики допомогти не змогли. А почалося все тридцять років тому. Тоді у Федора Нестерчука почали німіти ноги. На обстеженні в райлікарні поставили діагноз — радикуліт. Три місяці пролежав у лікарні. Через півроку ситуація повторилася. І почалися проблеми зі сном.

— Уночі ходив лікарняними коридорами, санітарок лякав, — усміхається Федір Микитович. — Засинав тільки після того, як кололи димедрол. Але зранку від нього голова гула, наче барабан. Мучився. А потім просто лежав у палаті, слухав, як сусіди за стіною хропуть, дивився у стелю.

1981 року в Нестерчука розвинулася невралгічна хвороба. Лікували спочатку медикаментами, потім — голковколюванням і гіпнозом. Не допомагало. А всередині 1980-х сон узагалі пропав. Рідним про це довго не розповідав. Урешті-решт дружина — вчителька української мови й літератури — довідалася про патологію.

— Уперше сусіди мене запитали: ви що, зі світлом спите? — згадує Раїса Нестерчук, 64 роки. — Я спершу жартувала, що спати без світла не можу. Потім питали, чого вночі по двору ходимо. Якось віджартовувалася. А тоді терпець урвався. Сказала Феді: що ж ти сусідів тривожиш, хоч по хаті й у дворі не ходи! А потім вже зізналася, що Федя заснути не може. Думаєте, повірили? Не повірили.
Однієї ночі Раїса Анатоліївна теж спробувала не поспати. На ранок зрозуміла, які муки переживає її чоловік.

— Направили мене у санаторій в Моршині, — згадує Федір Нестерчук. — Призначили так звані сонні процедури. Увімкнули прилад ”Електросон”. Чую, вже всі хропуть, а я все думаю: коли ж подіє? Лікарка на мене дивилася і дивувалася. Ні снодійне не допомагає, ні сто грамів, ні трави. Найдовше за цей час спав у серпні 2005 року — три чи чотири години.

Удома Федір Микитович починає поратися по господарству о п’ятій ранку. Годує худобу, замітає подвір’я. Нестерчуки тримають дві корови, двох свиней, курей та індиків.

Ті, хто вперше бачить Федора Микитовича, не вірять, що він страждає від безсоння — завжди виглядає жвавим. Закінчив інститут, працював зоотехніком, потім став заступником голови колгоспу. На пенсії очолив місцеву філію страхової компанії ”ТАС”. Має прекрасну пам’ять.

— ”Слово о полку Ігоревім” вивчив, прочитавши кілька разів, — каже.

Телевізор у Нестерчуків майже не вимикається. Удень його дивиться 5-річний онук Сашко, уночі — Федір Микитович.

— Зараз розкіш! — каже він. — Цілодобово щось крутять. А раніше мучився. Тричі бібліотеку домашню перечитав, у сусідів брав книжки. Без розбору читав — і класику, і технічні брошури. Часом люди питають: як це не спати? Важко щось пояснити. Поки сам не поспиш, не зрозумієш. У ліжко ж я однаково лягаю, щоб тіло відпочило. І щоб по хаті не снувати. За чим жалкую по-справжньому, то за снами. Востаннє кольорові сни бачив у молодості, — зітхає. — Тепер щоліта ходжу в ліс по трави від безсоння і тільки мрію, щоб щось наснилося.

Останнім часом Федір Нестерчук навчився дрімати. Краще це вдається восени і взимку — приблизно по півтори години на добу.
Так само сплять пташки під час перельоту

— Насправді Нестерчук спить, бо помер би від виснаження організму ще після 40 діб безсоння, — запевняє Євгенія Аристокесян, 57 років, науковець з Інституту фізіології ім. Сеченова в Санкт-Петербурзі. — Сну він просто не відчуває, бо коли в нього одна півкуля мозку спить, інша не відключається. Так само сплять пташки під час перельоту та дельфіни.
37-річний доцент Московської медичної академії Михайло Полуектов спілкувався з Федором Нестерчуком.
— У нього так званий короткий сон, — каже науковець. — Менш як п’ять годин на добу в світі спить 4,3 відсотка жінок і 4,6 відсотка чоловіків.
Зазвичай таке трапляється з тими, хто пережив сильний стрес, зазначають учені.
Марина ЛОТОЦЬКА
http://209.85.129.132/search?q=cache:-jAkNBmhC5AJ:gazeta.ua/index.php%3Fid%3D150407%26eid%3D310+%D1%84%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%80+%D0%BD%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%87%D1%83%D0%BA&cd=1&hl=uk&ct=clnk&gl=ua


11 червня 2009, 01:33
Профіль
Користувач

З нами з: 02 травня 2014, 09:46
Повідомлень: 6
Повідомлення Re: Загадкові здібності людей
До надприродних здібностей, якими володіє практично кожна людина належить біолокація: Біолокація (чи, як її називають по-іншому, радиоестезія, лозоходство) - це здатність людини визначати місцезнаходження, розміри, природу прихованих об'єктів (такий термін офіційно прийнятий в 1980 році).

В основі біолокації лежить біолокаційний ефект, який проявляється в підсвідомій реакції людини-оператора (через індикатори) на сигнали, що поступають від досліджуваного об'єкта.

Мистецтво лозоходства (біолокація) дозволило застосовувати його в найрізноманітніших випадках при дослідженні природного середовища і явищ, що відбуваються в ній. Біолокація є справжнім ключем до відкриття таємниць природи.

Біолокація - це не лише мистецтво, але й наука. Вона є одним із засобів що дозволяють знайти зв'язок між аналітичним розумом і інтуїцією.

За допомогою біолокації можна заміряти прояви різних енергій.
Щоб займатися практичною біолокацією, необхідно мати індикатори або рамки і ознайомитися або купити книги з біолокації.

Природним матеріалом для індикатора спочатку служила лоза. Для її виготовлення зрізали з дерева гілку у формі букви V або Y. Традиційно для цієї мети використовують вербу, яблуню, ліщину, вишню, березу, виноград. При дослідженнях вживаються гнучкі і свіжі лозини. Довжину лозини і кут розгалуження підбирають індивідуально (чим довше лозини, тим швидше втомлюються руки). Долоні рук мають бути спрямовані вгору. Лікті треба тримати ближче до тіла. Коли дослідник досягає місця, де знаходиться те, що він шукає, лозина різко опускається. У окремих випадках - піднімається.

Пізніше для практичної біолокації стали виготовляти рамки із залізного, алюмінієвого, латунного або мідного дроту діаметром 1-5 мм, зігнуті під кутом 900, довга плеча рамки 25-50 см, ручка - 10-12 см (Г-подібні рамки).

Рамка для біолокації - це простий прилад, який використовується у біолокації.

Операторові біолокації необхідно мати свої власні рамки.

Містити свої рамки необхідно в чистоті. Після роботи обов'язково промивати струменем холодної води та досуха витерти. Якщо вони трохи заіржавіють, то можна потерти і наждачним папером.

Для стабільної роботи оператор повинен користуватися тільки своїми рамками і не передавати їх нікому, навіть на якийсь час. Для кожної руки треба визначити постійну рамку. Крім того, при користуванні П-образними рамками потрібно постійно їх тримати одними і тими ж кінцями вгору. З часом рамки "звикають" до свого хазяїна і стають як би продовженням його рук. При дотриманні цих вимог робота оператора виконується набагато точніше.

Частіше на практиці використовується Г-подібна рамка. Для роботи її треба узяти в праву руку так щоб можна було тримати дріт і не гальмувати рух (обертання). Це досягається триманням рамки в слабо стислому кулаці.

Маятник для біолокації в руках оператора - це індикатор, за допомогою якого можна візуалізувати отримувану вашою підсвідомістю інформацію з Єдиного Енергоінформаційного Поля Землі.

Зазвичай доступ до підсвідомості закритий "всезнаючою" свідомістю. Але коли в результаті тренувань контроль свідомості слабшає, з підсвідомості можна почати отримувати відомості, що описують будь-який предмет, явище або процес простору, що оточує нас.

В якості маятника можна використовувати будь-який невеликий вантаж підвішений на нитці (кільце, ключ, брелок). Виготовляють маятники з різних матеріалів (метали, сплави, дорогоцінні метали, дерево, слонова кістка). Існують різні види маятників : з гострим кінцем для уявної біолокації; кулясті для медичної діагностики; спіральні, конусні, циліндричні (порожнисті усередині) для роботи на місцевості.

Нитка у маятника має бути бавовняна або шовкова. Вовняні і синтетичні нитки застосовувати не слід.Оптимальна довжина нитки визначається у такий спосіб. Тримаючи один кінець нитки в районі "третього ока" (Аджна-чакра), другий кінець нитки прикласти до Вишудха-чакре (горловий). Залишаються невеликі кінчики, щоб можна було прив'язати маятник і тримати його.

Вантаж на нитці (маятник) треба утримувати вказівним і великим пальцями рук, при цьому зосередити свою увагу на якому-небудь об'єкті живої або неживої природи, явищі або процесі. Маятник стане активним - почне розгойдуватися.

Інформацію за допомогою індикатора біолокації (рамки, маятника) можна отримувати за принципом "так - ні", оскільки реєструється сам факт виникнення коливань або їх відсутність.
Починати освоювати роботу з індикатором біолокації треба з тренувальних вправ ознайомившись з ними в книгах з біолокації. Кожній людині, залежно від стану його нервової системи і біоенергетики, потрібно різний час на таке тренування.

Додано модератором: лінк на джерело інформації
Trevor Brum вказуйте лінки на джерело скопійованого матеріалу. Вам попередження.


02 травня 2014, 09:56
Профіль
Користувач

З нами з: 02 травня 2014, 09:46
Повідомлень: 6
Повідомлення Re: Загадкові здібності людей
В. ТІСЕЙКО
БІОЛОКАЦІЯ і АРХЕОЛОГІЯ

Довгий час у нашій країні прихильне ставлення до народної ме­дицини народних звичаїв вважа­лось якщо не ознакою дрімучої неосвіченості, то, в усякому разі, моральної та політичної ущербності. Хоч ми й часто повторювали фразу «народна мудрість», але ті­льки зараз дожили до того часу, коли на неї стали зважати. Нарешті, ми згадали, що людство живе на цій планеті не 77 років, і що знання, накопичувані тисячоліттями, можуть приносити користь і в наші дні.
Серед величезного і безцінного досвіду, полишеного нам предками, є й лозоходство, або метод чарів­ної палички».

У давнину «чарівною паличкою» користувалися здебільшого при пошуках води. На Україні, особливо в західних областях де води не вистачало для життєвих потреб, на декілька сіл обов'язково знаходилась людина, яка шукала місце для криниці з «чарівною паличкою» — звичайною лозою, розщепленою з одного кінця.

Там де лозина припадала до землі. й копали криницю.
Перші згадки про лозоходців по­ходять ще з давнього Китаю.
Малюнки із зображенням людини з паличкою в руках датуються ІІІ-IV тис, до н. е. Як свідчить знаменитий Марко Поло (1254-1324), нею користувалися у всіх країнах Сходу. В XVII столітті про лозоходство говорили німецький єзуїт Госпар Шотт і його брат по ордену Афанасій Кірхер.
Йоганн Вольфганг Гете одним із перших зрозумів, що «Чарівна па­личка» є лишень індикатором різ­номанітних процесів, які проходять в організмі людини: «Тільки в чут­ливій руці «магічна паличка» по­чинає працювати». 1854 року при французькій Академії наук було створено комітет з вивчення лозо­ходства.
Останнім часом інтерес до цієї проблеми зріс і за кордоном, і в нашій країні. Ведуться цілеспря­мовані дослідження.
Цей метод ще зветься біолокаційним (далі — БЛМ), зовні зводи­ться до мимовільного обертання, лозяної рамки в руках оператора, що викликано взаємодіями енерге­тичних полів природних об'єктів і людини.
В Україні біолокація отримала офіційне визнання в геології і ви­користовується поряд з геофізич­ними методами при пошуках корис­них копалин. А починалося все зі створення при об'єднанні «Північукргеологія» 1980 року дослідно-методична партія біолокаційних до­слідів (тривалий час — єдина в ко­лишньому Союзі), вивчала можли­вості застосування БЛМ у різно­манітних галузях виробництва. За 13 років накопичено величезний практичний досвід. БЛМ дуже ефек­тивний особливо за обставин, коли чутливі прилади застосувати неможливо.
Наприклад, у місті Бориславі при пошуках засипаних шурфів. які залишилися внаслідок добування нафти відкритим способом, БЛМ уже протягом 7 років залишається єдиним ефективним методом, що дозволяє виявити на кількаметровій глибині викладені деревом небез­печні колодязі.

Виявити порушення в шарах ґрунту на невеликій глибині завжди було важкою задачею. БЛМ дозво­ляє не тільки знаходити, але й оконтуровувати карстові воронки та всілякі пустоти як природного, так і штучного походження. Такі ро­боти велися при дослідженні підземних ходів на території Луцького історико-культурного заповідника в 1990—1991 роках.
Чи можна застосувати біолока­цію в пошуках давніх поселень і чи можна знайти місця захоронень за допомогою рамок? Чи буде реагувати лоза на тисячоліттями приховані під землею залишки жител? Це запитання було поставлене пе­ред автором статті археологами із Київського педагогічного універси­тету, котрі ведуть пошуки ґрунто­вого могильника черняхівської культури (III V ст. н.е.) поблизу стародавнього поселення.
Щоб відповісти на нього, ав­тор одного чудового ранку подався в археологічну експедицію. Робота там була важкою. Подібних біоло-каційнних досліджень (далі — БД) практично ніхто не проводив, і тому відпрацьовувати методику, підбирати рамки доводилося спо­чатку на вже досліджених ділян­ках культурного шару, а потім на невідомих.
Рамка вказала на декілька аномальних місць в одному з яких бу­ло виявлено піч для обпалювання глиняної посуди (керамічні предмети поч. XII ст.). Використовуючи різні типи рамок і фрагменти кераміки (резонатори) мені, як оператору, вдалося локалізувати границі культурного шару поселень і місця, де могли б знаходитися житла. Стійка позитивна аномалія на місці давніх жител, як з'ясува­лося під час розкопок, була зумов­лена залишками домашнього вогнища.

За час роботи одержано багато цікавих результатів, але і питань не стало менше. Наші припущен­ня, що БА негативного типу сто­суються місць поховань не справ­дилися. Як з'ясувалося, вони по­в'язані з порушеннями геологічного складу ґрунту. Пошуки могильника продовжуються.

Археологам належить ще дуже багато зробити. Слід дослідити пам'ятки самого Фастова. А в місцях сучасної забудови їх важко виявити. Внаслідок наших біолокаційних досліджень в містах Луцьку, Києві, Львові, Миколаєві виявлено підземні ходи, галереї, залишки фундаментів, та інші підземні споруди.
Цей досвід, сподіваємося, може бути використаним і при вивченні історичного центру Фастова, і насамперед в пошуках «фортеці Палія».

Додано модератором: лінк на джерело інформації
Trevor Brum вказуйте лінки на джерело скопійованого матеріалу. Вам попередження.


02 травня 2014, 09:58
Профіль
Користувач

З нами з: 02 травня 2014, 09:46
Повідомлень: 6
Повідомлення Re: Загадкові здібності людей
Ось декілька уроків із біолокації.


02 травня 2014, 10:01
Профіль
Показувати повідомлення за:  Сортувати за  
Відповісти   [ 5 повідомлень ] 

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість


Ви не можете створювати нові теми у цьому форумі
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі
Ви не можете редагувати ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете видаляти ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете додавати файли у цьому форумі

Вперед:  
 cron

При будь-якому використанні матеріалів сайту гіперпосилання на http://www.anomaly.pp.ua обов'язкове.

Зв'язок з адміністрацією сайту: admin[пошта]anomaly.pp.ua


Powered by phpBB © 2007 phpBB Group.

МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов ufology-news.com